Євген Перепелиця

Євген Перепелиця — читець, чий голос робить людину людиною

Мене звати Євген, і за фахом я — дизайнер із 30-річним стажем роботи в поліграфії та вебі. Оскільки за ці роки я став досить компетентним фахівцем, один відомий у світі виробник софту найняв мене експертом для презентацій своїх продуктів.

На презентаціях та роуд-шоу доводилося говорити годинами. А в цій справі вміння образно й чітко формулювати думку — критично важливе. Кожен, хто працював з аудиторією, підтвердить: окрім специфічних знань, спікерові необхідний широкий світогляд і багатий словниковий запас. Інакше його просто не слухатимуть. А звідки ж брати розумні слова, якщо не з книжок?

Від слухача до мікрофона: історія одного «провалу» Одного прекрасного дня мене осяяла думка: а чи не поєднати ораторські вправи з читанням? Тим паче аудіокнига як жанр давно мені подобалася. Я довго відкладав це хобі, розуміючи, що на телефон чи “петличку” якісний звук не начитується. І продовжував безперервно споживати аудіокниги різної якості.

Мабуть, я б так і залишився в лавах слухачів, якби одного ранку не натрапив на видатний роман мого улюбленого письменника… у винятково жахливому аматорському виконанні. Я образився. Засмутився. Мені стало настільки прикро, що весь день я відчував фізичний дискомфорт.

Повернувшись додому, я занурився у вивчення теми. Купив на інтернет-барахолці найкитайськіший з китайських мікрофонів. Змайстрував саморобний передпідсилювач. Знайшов безкоштовний софт. Закасав рукави і взявся до справи. За кілька днів результат моєї титанічної праці було вивалено в мережу. Я очікував на заслужене визнання… але це був епічний крах усіх сподівань. Мене було знищено. Минуло багато років, але й дотепер, випадково зустрічаючи той свій перший «шедевр» у нетрях інтернету, я від сорому закриваю лице руками.

Професійний шлях та принципова позиція Сьогодні все інакше. Я маю пристойну апаратуру для запису звуку й неабиякий досвід: понад 50 аудіокниг (майже всі — це романи “марафонських” форматів).

За ці роки я став досить відомим читцем серед постсовкової аудиторії, і… так само успішно власноруч поховав свої рейтинги на російськомовних ресурсах. Після 24 лютого я принципово відмовився від читання книг, виданих російською. Погодьтеся, кожен носій певної мови несе заразом і певну ідею. Прикро лише, що протягом 50 років я рідко замислювався над цією простою думкою.

«Хороша книжка здатна зробити людину трішки більше людиною». Це моє кредо.

Співпраця зі Студією ВУХО 🎧 Сьогодні мій голос звучить в якісному українському аудіопросторі. Для Студії ВУХО я мав честь озвучити:

• Фундаментальний автобіографічний роман Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює».

• Оповідання «Екзистенція» в однойменній збірці української фантастики