Я дизайнер з 30-річним стажем роботи в поліграфії й вебі.
Оскільки за всі роки я став досить компетентним фахівцем, один відомий у світі виробник софта найняв мене експертом для презентацій своїх продуктів.
На презентаціях та роуд-шоу доводилося говорити годинами, а в цій справі вміння образно й чітко формулювати власну думку вкрай важливе. Кожен, хто працював з аудиторією, скаже, що окрім специфічних знань спікерові необхідно мати досить широкий світогляд і певний словниковий запас. Інакше його просто не слухатимуть. А звідки ж іще брати слова й розумні думки, якщо не з книжок.
Ось так одного прекрасного дня мене й осяяла думка, а чи не поєднати ораторські вправи з читанням. Приємне, так би мовити, з корисним. Та й аудіокнига, як жанр, давно мені подобалася. Я довго відкладав початок нового хобі, цілком розуміючи, що просто так, на телефонч або “петличку” звук не начитується. І… продовжував безперервно споживати аудіокниги різної якості, часом, випадкових авторів.
Мабуть, так би я й залишився до сьогодні в лавах споживачів, якби одного ранку дорогою на роботу не взявся слухати видатний роман одного із своїх найулюбленіших письменників… у винятково жахливому аматорському виконанні. Я образився. Я засмутився. Мені стало прикро. Увесь день я відчував буквально фізичний дискомфорт.
Повернувшись додому, я занурився у вивчення теми. Купив на інтернет-барахолці найкитайськіший з китайських мікрофонів для аматорських стрімів. Саморобний передпідсилювач. Підходящий безкоштовний софт. Закасав рукави. Узявся до справи.
За кілька днів результат титанічної праці було вивалено на сайт з відео-контентом, і я почав очікувати заслуженого визнання.
Це був грандіозний, неперевершений досвід взаємодії зі споживачем. Перша ж робота стала епічним крахом усіх сподівань. Мене було знищено.
Минуло 6 років, але й дотепер, випадково зустрічаючи той шедевр у безкінечних нетрях інтернету, котрий, як відомо, пам’ятає все, від сорому я закриваю лице руками й підгинаю пальці на ногах.
Сьогодні я маю пристойну апаратуру для запису звуку й неабиякий досвід: більше 50 аудіокниг російською й українською. Майже всі роботи – це романи “марафонських” форматів. За ці роки я став досить відомим читцем серед постсовкової аудиторії й так само успішно поховав рейтинги на російськомовних ресурсах, бо від 24 лютого відмовився від читання книг, виданих російською. Погодьтеся, кожен носій певної мови несе заразом і певну ідею. Прикро, що протягом 50 років я рідко замислювався над цією простою думкою.
Хороша книжка здатна зробити людину трішки більше людиною. Це моє кредо.
Євген озвучив аудіокнигу на основі твору Олеся Бердника “Пітьма вогнища не розпалює“.
